Річенька Луганочка розлилася, Мені моя доленька досталася... Доленька дісталася і згодилась, Коли моя дітонька народилась. Кажуть люди: "В хату твою лихо прийшло І тебе, сердешную, там знайшло!" Та хіба ж це лихом називають, Коли очки дітоньки, мов зорі, сяють? Коли рученята пестять ласкаво? Коли губенята шепочуть: "Мамо..." Ні, люди добрі, - скажу я тихо, - Щастя це моє, а не лихо. Річенько Луганочко, не журися, На мою дитиноньку подивися! Росте моя квітонька, наливається, Як і інші дітоньки, розвивається. А коли дитина моя сміється, То частіше серденько моє б`ється! Тож нема про що мені горювати І над чим голівоньку нахиляти. Хай там як нелегко мені буває, Але все ж на серці музика грає. Навіть у найтяжчу свою годину Дякую я Богові за свою дитину!
Роксана Т.
|